На Липках занедбано архітектурну пам’ятку, один з найцікавіших багатоквартирних будинків Києва. ФОТО

Об этом сообщает salta-news.in.ua со ссылкой на СМИ.

Колишній прибутковий будинок В. Мозерта та Г. Кірхгейма на Лютеранській, 32 (1909) з флігелем.

Сумною руїною серед елітної нерухомості панських Липок стовбичить один з найцікавіших за архітектурним вирішенням житлових багатоквартирних будинків Києва за адресою Лютеранська, 32.

Зведений у 1909 році разом із флігелем на ділянці, що належала одночасно двом власникам – купцям Віктору Мозерту та Генріху Кірхгейму. Купець 1-ої гільдії та норвезький віце-консул Віктор Дмитрович Мозерт володів махорочною фабрикою на вул. Верхній Вал, 66, був керуючим Київським відділенням Петроградського залікового та позичкового банку, був членом фінансової комісії та членом правління Південно-Західного відділення російської експортної палати. Не забував купець про благочинність: був ревізором каси Київського благочинного товариства, скарбником Київського товариства боротьби з дитячою смертністю та почесним членом Київського губернського товариства піклування над сиротинцями ("попечительства детских приютов"), членом ради Київського відділення товариства піклування над сліпими.

Пруський підданий Генріх Людвигович Кірхгейм (1825-1892) володів кондитерськими та хлібними крамницями на Хрещатику, 38, В. Васильківській, 15, Михайліській, 16, Прорізній, 9. У 1884 році за проектом А. Краусса спорудив собі триповерховий будинок на Прорізній, 3.

У 1909 році садиба була куплена купцями у спілку, які замовили проекти будинків – головного та флігеля – архітектору Федору Олтаржевському. Як стверджує дослідник київської архітектури О. Мокроусова, що серед інших своїх проектів прибуткових будинків у Києві цей зодчий згадує самі ці будинки на Липках.

Недарма сам автор виділив цей об’єкт серед інших своїх робіт. За мальовничістю фасаду, романтичністю образу, рівнем стилізації та якістю виконання комплексу будинків на Лютеранській, 32 є мало рівних серед типологічно подібних споруд у Києві.

Композиція фасаду асиметрична, мальовничо утворена з прямокутного масивного ризаліту праворуч, завершеного фігурним маньєристичним фронтоном (на жаль, вже тільки на світлинах) та тендітного півкруглого лівого ризаліту, колись увінчаного конусоподіним гострим верхом, який нагадує про пізньосередньовічні вежі ренесансних замків Франції та Німеччини які ще мали риси готики, найчастіше саме у завершеннях веж, що вже втрачали оборонні функції.

Саме ця асиметрія, підкреслена дотепною "гладкою" колонною при вході з стилізованим коринфським капітелем, а також різнофактурність опорядження фасаду (рваний чорний камінь першого поверху з деталями з червоного полірованого граніту, звичайне тинькування та «під шубу», рустовка) відносять цю будівлю до ретроспективної течії пізнього модерну.

Для створення архітектурного образу було використано елементи ренесансу, а саме пізнього ренесансу-маньєризму Північної (протестанської) Європи, в якому вже відчутні мотиви бароко.

Центральним декоративним елементом фасаду є горизонтальний рельєф з чоловічим пластичним профілем: з вусами та у ренесансній шапці. Особливістю також цього житлового будинку були довгі балкони фасаду на всіх надземних поверхах, горизонтальну структуру яких наче прорізали два ризаліти. На цьому базувалася динаміка композиції фасаду.

Незвичайно, як для аналогів, ошатно декоровано флігель, збудований у 1910 році, є менш романтично-ретроспективним, але більш модерновим за архітектурним вирішенням.

Двадцять років тому виселили більшість мешканців, але капремонту так і не було. Деякі жителі відмовилися залишати рідні стіни, тому у 2000-х була серія пожеж, у результаті яких останню бабусю "викурили" і будинок почав стрімко занепадати.

Такий ганебний факт не звертає уваги можновладців, які сновигають до ЦК (АП) та назад, не кажучи вже про їхнього "папу". Проте спокійно просто відзняти фасад не дають численні працівники УДО, ДУСі та всілякі інші "тихарі", на яких витрачаєш час та нервові клітини.

Джерела: Стаття про будинок Тетяни Скібіцької зі Зводу пам’яток історії та культури України;

Тетяна Скібіцька "Київський архітектурній модерн (1900-1910-і рр)";

Аркадій Третьяков "Купцы города Киева";

Олена Мокроусова "До проблеми атрибутації архітектурних об’єктів Києва: нові знахідки".

Декоративні вставки у вигляді картушів, завершених лицарськими шоломами.

Світлина з книги Тетяни Скібіцької "Київський архітектурний модерн (1900-1910-і рр)".

Флігель 1910 року

Світлина зі Зводу пам’яток. Стан 20 років тому.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Антон КОРОБ



Джерело статті: “http://uainfo.org/blognews/1552392544-na-lipkah-zanedbano-odin-z-naytsikavishih-bagatokvartirnih.html”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя